Пісня мертвих | Редьярд Дж. Кіплінг
(переклад з англійської: Оксана Самара)
Слухайте Пісню Мертвих – на Півночі серед крижин,
Де обличчям на полюс в санчатах обдертих поснули всі, як один.
Пісню Мертвих на Півдні, де змішано
рештки кінські й людські,
де над ними скавчать здичавілі пси, де в річищах тільки піски.
Пісню Мертвих на Сході – у джунглях і вогких ярах,
де кричить бабуїн,
де буйвол натужно крізь нетрі протоптує шлях.
Пісню Мертвих на Заході – зраджених ним –
Де рясно могили цвітуть
Де лиш росомаха їх хижо спровадить у скорбну останню путь.
Слухайте Пісню Мертвих!
І
Ми мріяли пристрасно, мріяли люто – в містах, набитих людьми,
І вели всі дороги за горизонт – о, як їх жадали ми!
І був нам Голос, і був нам Порух, і бачили ми цю Путь –
Ми йшли за Силою понад земні, ми знали, що нас ведуть.
Як зубр нестримно, як олень невпинно тікають з батьківських стад –
Легко, як діти, ми вирушали – щоб не прийти назад.
І дорога збивала, і їжа гнила, і з останнім ковтком води –
Легко, як діти, ми падали з ніг – щоб лежати завжди.
Знайдіть нас! Шукайте серед боліт, у камінні, в траві, в пісках,
Щоб наші сини, щоб зуміли вони пройти по наших кістках –
За нами услід! За нами услід! Ми полили ці грунти,
Пагін викине квітку і зростить плід – щоб вам було куди йти.
За нами услід! Ми чекаємо вас обабіч зарослих доріг.
За нами услід! Ми хочемо чути владну ходу ваших ніг!
За нами услід! За нами услід! Наш урожай доспів.
По наших кістках торуйте свій шлях – це гідно наших синів!
Коли Дрейк дістався до мису Горн
Британії стяг розцвів.
В безіменній землі, мж незнаних морів,
Наша ложа зійшла на трон.
(І Британії стяг розцвів!)
Він буде належати нам
Кожної ночі і дня –
Поки ми віддаємо усе, чим живемо
Цим безкраїм морям.
(Кожної ночі і дня).
Ця справа нам до снаги –
Ми ладні в цім присягти!
Наші наміри чисті, ми мріємо плисти
І бачити всі береги!
(Від серця вам присягти!)
ІІ.
Ми живимо море тисячі літ –
Невситиме, нас кличе знов.
Його кожна миля і кожна хвиля
Знають на смак нашу кров.
Ми найкращих із нас віддаєм повсякчас
Рибам на харч і птахам.
Якщо кров’ю платити за ці моря –
Господи, дай їх нам!
Кожен приплив підійма з глибини
Наші розбиті човни.
Кожен відплив викида на пісок
Розсипи наших кісток –
Навіки їх кидає тут,
Витягши із глибини.
Якщо кров’ю платити за ці моря,
Кров’ю платити за ці моря –
Господи, наші вони!
Нам його годувати ще тисячі літ –
Це наша честь і карб.
Ті, що з Дрейком пливли невідь-коли,
Ті, що вбив останній приплив –
Всі лежать, як монети, на дні,
Море глитає усіх.
Якщо кров’ю платити за ці моря,
Кров’ю платити за ці моря,
Господи, кров’ю за ці моря –
Так, ми купили їх!