Ворожба | Редьярд Дж. Кіплінг
(переклад з англійської: Оксана Самара)

Життя чи дасть, чи відніме;
Усе, що віддам – мене.
Що я роблю між живими?
Життя, що моє, – одне!
Скінчити? Другого не буде.
Прожити? Та як вигідніш?
А мудрий розсудить: живи, як і люди,
А решту – на Долю полиш.
Щедрості! Щедрості, Доле!
Хай дасть і хай відбере!
Не я благаю у Долі –
Вона – ублажає мене!

Злощастя – не панна шляхетна,
Попихачка вбога брудна:
Безстидна, підтоптана, ветха –
Причепиться зразу вона.
З нею пройтися – це хиба.
З нею водитися – гріх.
Щойно бачиш її – давай тришиї.
Найкращий тобі оберіг.
Щедрості! Щедрості, Доле!
Чи добре велося ці дні?
Не я простеляюся Долі –
Вона підстилає мені!

Щастя – не панна шляхетна,
А хвойда метка і вертка:
Нехлюя облудна і вредна –
І згадки не варта така.
Кивнеш їй – до іншого пнеться.
Зачепиш – пропаде навік.
Нехай ця коза хоч лікті куса –
А ти не гляди в її бік .
Щедрості! Щедрості, Доле!
Я не той що тіка, чи жене.
Не я обридатиму Долі –
Вона обирає мене!